Acalvio: робочі навантаження ШІ — нові «коронні коштовності»

Хмарні середовища давно є основним полем кібератак, однак характер цього поля докорінно змінився. У міру того як організації швидко впроваджують генеративний ШІ, розгортають базові моделі, створюють власні конвеєри навчання та з’єднують ШІ-агентів через API, саме визначення «критичної інфраструктури» еволюціонує.

Сьогодні найцінніші активи вже не обмежуються клієнтськими базами даних або застосунками. До них належать ваги моделей, векторні бази даних, навчальні набори даних, дозволи ідентифікації та ШІ-пайплайни, що забезпечують бізнес-інновації. Там, де з’являється цінність, неминуче з’являються й зловмисники.

Проблема полягає в тому, що захисникам протистоять уже не лише люди. Все частіше вони стикаються з автономними противниками на базі ШІ, здатними сканувати, адаптуватися та експлуатувати хмарні середовища з безпрецедентною швидкістю.

Зростання автономного атакувального ШІ

Кібератаки з використанням ШІ більше не є теорією. Останні дані кіберрозвідки підтверджують, що групи за підтримки держав уже застосовують ШІ-агентів для автоматизації розвідки, пошуку облікових даних і експлуатації. У задокументованих кампаніях ШІ-системи виконували більшість етапів атаки за мінімальної участі людини.

Ці атакувальні агенти можуть обходити захисні механізми, перелічувати хмарні ідентичності, аналізувати дозволи та навіть генерувати експлойт-код у режимі реального часу. На відміну від людей, вони працюють безперервно, виконуючи тисячі запитів за секунду та швидко перевіряючи шляхи доступу в хмарних середовищах.

Проти таких противників реактивні моделі безпеки — сповіщення, журнали та реагування після компрометації — за своєю природою надто повільні. До моменту втручання аналітика ШІ-атакувальник уже встигає навчитися й адаптуватися.

Чому реактивного захисту вже недостатньо

Традиційна хмарна безпека зосереджується на запобіганні: посиленні конфігурацій, застосуванні патчів і принципі найменших привілеїв. Хоча ці заходи залишаються критично важливими, вони базуються на припущенні, що атакувальники діють повільно й передбачувано.

Автономні атакувальники змінюють цю логіку. Вони масштабно використовують помилки конфігурації, невпинно зондують ідентичності та здійснюють переміщення швидше, ніж можуть реагувати захисники. У таких умовах команди безпеки мають перейти від питання «Як заблокувати кожну атаку?»

Більш ефективне запитання звучить так: «Як виявити та зірвати дії атакувальників на етапі розвідки — до того, як буде зачеплено реальні активи?»

Превентивна безпека: використання ШІ проти нього самого

Превентивна безпека зміщує захист «лівіше» — дозволяючи виявляти загрози на найраніших етапах атаки. Найефективніший спосіб протидії ШІ-керованим противникам — використати їхню найбільшу слабкість: залежність від автоматизованого виявлення та ухвалення рішень.

Саме тут ключову роль відіграють кіберобман і honeytoken-и.

Honeytoken — це навмисно створений цифровий актив, такий як хмарна ідентичність, API-ключ, конфігураційний файл або облікові дані, який не має легітимного бізнес-призначення. Будь-яка взаємодія з ним є високодостовірним індикатором компрометації та не створює хибних спрацювань.

Як працює превентивний захист у ШІ-середовищах

За стратегії розгортання з урахуванням ШІ honeytoken-и розміщуються в хмарних і ШІ-навантаженнях так, щоб максимально нагадувати реальні активи. Для автономного атакувальника вони виглядають цінними та релевантними й часто отримують пріоритет під час розвідки.

1. Оманливі хмарні ідентичності — honey-ідентичності імітують ролі з високою цінністю, такі як адміністратори моделей, дата-саєнтисти або аудитори векторних баз даних. Вони виглядають як привілейовані точки входу до ШІ-систем.
2. Привабливі шляхи доступу — ці ідентичності налаштовані так, щоб здаватися придатними до використання, заохочуючи автоматизованих атакувальників перевіряти їх.
3. Цифрові тупики — після отримання доступу атакувальник не отримує нічого: ні даних, ні дозволів, ні подальшого просування.
4. Миттєве виявлення — у момент звернення до honeytoken команда безпеки отримує високоточне сповіщення, що дає змогу швидко локалізувати загрозу задовго до компрометації продуктивних ШІ-активів.

Захист повного життєвого циклу ШІ

Превентивна безпека з використанням обману забезпечує захист усього ШІ-стека незалежно від хмарного провайдера:

• Захист інференсу — виявляє спроби зловживання кінцевими точками моделей, захоплення обчислювальних ресурсів або неправомірного використання платформ Model-as-a-Service.
• Безпека навчання та ланцюга постачання — виявляє зловмисників, які досліджують завдання навчання, ноутбуки та артефакти моделей, що зберігаються в хмарному об’єктному сховищі.
• Захист RAG і рівня даних — розкриває спроби експлуатації векторних сховищ, серверів контексту та проміжного ПЗ, що з’єднує ШІ-моделі з корпоративними даними.

Виявляючи атакувальників на етапі розвідки, організації запобігають ШІ-атакам ще до того, як вони переростуть у витік даних або порушення роботи сервісів.

Формування безпеки ШІ майбутнього

В епоху автономних атакувальників безпека — це вже не про зведення вищих стін, а про формування поведінки противника та раннє виявлення його намірів. Превентивна безпека відновлює баланс, роблячи атаки помітними, дорогими та неефективними.

Як офіційний дистриб’ютор Acalvio, Softprom допомагає організаціям упроваджувати готові до ШІ превентивні стратегії кібербезпеки для захисту хмарних і ШІ-навантажень від сучасних загроз.

Коли атакувальники покладаються на автоматизацію, обман стає стратегічною перевагою, перетворюючи швидкість та інтелект на вразливість, а не на силу.